Про сучасну школу і про мене.

На конкурс "Творчі канікули".

Давайте познайомимось. Мене звати Анікеєва Анастасія. Я навчаюсь у Білозерській загальноосвітній школі I-III ступенів №3, перейшла до 5 класу. І моя розповідь буде про сучасну школу і про мене.

З самого народження дитини їй необхідно навчатись ходити, говорити, а потім батьки навчають її всьому необхідному: вивчати літери, цифри, читати по складах.

На протязі свого життя дитина спочатку навчається у дитячому садочку, там вона розпізнає щось нове й цікаве. Відкриваються нові таланти, можливості: в однієї дитини гарна пам’ять на вивчення віршів, в іншої – гарно співати, малювати й танцювати.

Ось, наприклад, взяти мене: моя матуся з раннього дитинства виявила в мені талант такий, що я добре запам’ятовую вірші, тому вона подарувала мені велику енциклопедію різноманітних збірок казок, оповідань. Перед сном вона прочитувала мені дві-три казки з цієї енциклопедії. А вранці дорогою в дитячий садок я їх переказувала. Згодом я вивчила цю енциклопедію напам’ять. І так у мене з’явилась любов до книжок. На день народження та інші свята мені дарували різноманітні книжки.

Пізнавальний світ дитини не закінчується в дитячому садку, а розпочинається в школі, адже дітки проводять в ній більшу частину свого дня. В школі діти заводять нові знайомства. А на уроках вони отримують нові знання, які можуть знадобитися у майбутньому.

Шкіл буває багато, тому батьки обирають ту, в якій дитині буде краще. Школа має бути осередком мрій. В ній розкриваються нові таланти й здібності учнів. Обов’язок першого вчителя навчити дітей правильно читати, грамотно писати, тощо. В очах дітей вчитель є порадником та другом, який навчить їх проявляти свої здібності, прийде на допомогу у навчанні, дасть пораду, почує думку кожної дитини. Таким гарним вчителем для мене був Андрійчук Борис Іванович, який навчав мене шкільним премудростям з першого по четвертий клас у Білозерській ЗОШ I-III ступенів №3. Борис Іванович працює вчителем початкових класів вже понад 30 років і дав шлях у старшу школу вже багатьом учням, серед яких і я.

Школа є осередком талантів, навчає мислити різносторонньо, адже одним дітям до вподоби література й мовлення, іншим подобається історія і культура, фізика і хімія, різні іноземні мови. Також на навчання надихає сама атмосфера школи. Оснащення класів у школі є сучасним, а самі класи світлі, просторі, теплі.

Школа – це не лише приміщення, це атмосфера розвитку і заохочення. В школі дуже цікаво. Багато екскурсій, туристичних походів. В школі я познайомилася з дітьми, які через деякий час стали мені друзями. Я вчуся на відмінно. Улюблений предмет у мене: математика й читання. У школі в мене з’явилась подруга Ірина. Ми з нею дружимо з першого класу. А ще ми дуже любимо спілкуватись, особливо на перервах: розповідаємо один одному про цікаві подорожі та пригоди. Також ми ходимо один до одного на дні народження. Нещодавно ми розважались на атракціонах у місті Херсоні: на батутах, на гірках, на каруселях. Потім ми з матусями відпочивали у міському парку біля фонтану, їли морозиво. Але школа є школа і навчатись мені у ній дуже подобається. Ось такі мої невеличкі історії.

Тож на протязі всього свого життя дитина, а потім доросла людина пізнає цей світ, відкриває для себе щось нове і нове. Однак недарма є таке прислів’я «Вік живи – вік учись».