Пропонуємо ознайомитись з чудовим нарисом читачки дитячої бібліотеки Анастасії Дубини про вишивальницю з Білозерки. Творчу роботу дівчинка подала на літературний конкурс ім. Ю. Голобородька "Зачаровані Таврією".
...Багата
творчими талантами наша Білозерщина. І зайве свідчення цього – постійні
виставки творів народних майстрів, приурочені до знаменних дат. Такі виставки
організовуються у районному будинку культури та центральній площі нашої
Білозерки. Перед очима відвідувачів постають неоціненні скарби, що примушують
завмирати серце, тішать душу, зачаровують своєю красою.
Справжньою сенсацією на одній з
таких виставок (2007 рік), присвяченій Дню незалежності України, стала
творчість білозерчанки Марії Миколаївни Синчук. Біля стендів з
вишиванками майстрині затримувались найдовше. Жінка надала велику кількість
робіт: більше десятка картин, безліч дивовижних серветок, обрядові рушники,
скатертини. І увесь цей скарб Марія Миколаївна використовує вдома у побуті, для
прикрашання оселі. Затамувавши подих, люди з задоволенням ознайомлювались з
вишиванками Марії… Зачаровують Києво-Печерська Лавра, Мадонна, Ангел, що вітає
з Новим роком, портрет Т.Г. Шевченка, щирий український кобзар, і … тигри, наче
живі, готові зірватися у величному стрибку. Тут же поруч і святий Миколай –
улюбленець дітлахів. Творчість майстрині не має меж, її уява багатогранна. Та й
сама жінка увесь час була поряд. Вона з великим захопленням розповідала про
свої творчі доробки. А чи знаєте ви, скільки годин невтомної праці потрібно,
щоб створити хоч би одну таку дивовижну річ?
Ми повинні
пишатися тим, що у нашому селищі живуть такі таланти. А розкрила і представила
на розгляд глядачів вишивані барви Марії Синчук Світлана Олександрівна
Колесник, яка займалася організацією таких виставок.
Вишивала я рушник синові на щастя…
М. Синчук
Скільки себе
пам’ятає Марія Миколаївна, стільки ж і вишиває. Та зі сльозами на очах згадує
своє дитинство, бо з 11 років вже працювала нянькою по чужих людях. З 14 років
– у рідному селі Малі Зозулинці, що на Хмельниччині, - на будівництві в
колгоспі. А в 16 років – на розчистці дна майбутнього Каховського водосховища.
«Почала
вишивати я з 10 років. Вишивала бабусі хвартух та косинку для церкви», - згадує
Марія Миколаївна.
Була жінка і у
Казахстані на освоєнні цілинних земель, працювала дояркою, поваром. Згодом
вийщла заміж. Та про свою улюблену справу не забувала ніколи. Хоч робота та
виховання дітей, а їх у жінки було аж п’ятеро, забирали багато часу, Марія
завжди, хоч хвилинку, та приділяла рукоділлю. Тільки на пенсії вона почала
віддавати улюбленому заняттю весь вільний час. Майстрині зараз 81 рік. З 1975
року жінка проживає у Білозерці, де працювала на різних роботах. І тільки
останні 20-ть років свого життя Марія Миколаївна займається мистецтвом вишивки
на професійному рівні. Вишиває простим хрестиком, гладдю, болгарським
хрестиком. У своїх роботах використовує шерстяні нитки. Улюблені мотиви – краса
рідного краю; рослинний світ Хмельниччини, Житомирщини, де проживала деякий
час, та Херсонщини; релігійна тематика, портрети видатних українців тощо.
«За моїми
підрахунками, - ділиться своїми спогадами жінка, - за останні 20-ть років я
вишила більше 400 рушників, дуже багато
картин, доріжок – рахунку їм не вела.
Мої вишиванки розійшлися по всій Україні та в інших країнах світу: Турцію,
Азербайджан, Таджикістан, Казахстан тощо. За сприяння Світлани Олександрівни
Колесник мене почали запрошувати представляти свої вироби на виставках у РБК,
районній бібліотеці, білозерських школах, м. Херсоні. Про мене дізналися
односельці, пишуть у місцевій газеті».
Доречі, у 2009 році, коли
Світлана Олександрівна працювала завідувачем відділу обслуговування Білозерської
районної бібліотеки, вона організувала районний конкурс народної творчості
«Родинна майстерність». За свої роботи Марія Миколаївна зайняла II місце у номінації «Вишивка». У 2013 році знову ж таки
Світлана Олександрівна подала найкращі витвори Марії Миколаївни на Міжнародний
конкурс фотографій і вишивок, присвячений Всесвітньому Дню Землі. За активну
участь і високий рівень робіт талановита майстриня була нагороджена
СЕРТИФІКАТОМ. За умовами конкурсу фото вишиванок білозерської рукодільниці
виставлені на огляд у Інтернет порталі «Вишивка і мрія. Ексклюзив своїми
руками», який функціонує за підтримки ВМОО «Союз обдарованої молоді». Тепер про
неї дійсно знає увесь світ. Ми пишаємося нашою землячкою.
Гордяться
своєю бабусею і її онуки та правнуки, яких у неї аж 19!!!.
Є у родині Синчуків така
традиція. Коли малеча іде «перший раз у перший клас», то бабуся, чи то
прабабуся дарує дитині на 1 вересня вишитий рушник і портрет видатного українця
Т.Г. Шевченка, який уособлює дух і свободу нашого народу. А усім своїм дітям, -
донечці Валентині, синам Олександру, Борису, Михайлу, Івану, та онукам – завжди дарувала і дарує на одруження весільні рушники з побажанням «На щастя,
на долю!».
Розповідала
Марія Миколаївна і про те, що мистецтво вишивки у її великій родині, як не
дивно, більше підтримують хлопчики – внуки і правнуки. І вишиває жінка для
душі, та буває і на замовлення, для
продажу. Адже все українське дуже цінується.
… На її
рушниках «оживають» голуби, лебеді, пави; «розцвітають» троянди, маки,
тюльпани, бузок; «спіє» виноград… та пшеничне колосся. Дитячі очі радують
вишиті кицька, мишка, коник, півник, курчатко, бджілка, зайчик… Творча уява
майстрині безмежна.
«У вишиванках
все моє життя!» - стверджує талановита майстриня і ПРОСТО… Марія Синчук.
Використані
джерела:
1.
Спогади
Синчук М.М. // Усна розповідь (смт Білозерка).
2.
Колекція
вишивок // Особиста власність Синчук М.М. (смт Білозерка).
3.
Колекція
фотографій вишивок // Особиста власність
Синчук М.М. (смт Білозерка).
4.
Світлана
Колесник. Творчі барви Білозерщини // «Придніпровська зірка», 07.09.2007//
5.
Відлуння
свята. Україні вже шістнадцять // «Придніпровська зірка», 31.08.2007//
6.
Матеріали
Інтернет порталу «Вишивка і мрія».