Художник Микола Скадовський.

   Пропонуємо усім шанувальникам нашого блогу нарис читачки Білозерської РДБ Дубини Анастасії, учениці 9 класу Білозерської ЗОШ I-III ступенів №2 ім. Б. Хмельницького про художника Миколу Скадовського.

Номінація "Досягнення діячів культури, мистецтва, кінематографу Таврійського регіону". 

Третій регіональний літературний конкурс імені Ю.К. Голобородька "Зачаровані Таврією".

Мені подобається моя Білозерка. Адже звідси іде початок талановитої родинної династії Скадовських. Це  Скадовський Г.Л. – кандидат природничих наук. У Харківському ветеринарному інституті засновано стипендію його імені. Скадовський М.Л. – український художник, ініціатор створення Товариства південноросійських художників. Скадовський С.М. – видатний радянський біолог, творець еколого-фізіологічного напряму в гідробіології.

І коли ви завітаєте до Білозерки, то пропоную зразу ж відвідати Білозерський районний музей ім. Д. Багалія.

Виставка експонатів про династію Скадовських у Білозерському районному музеї ім. Д. Багалія. Фото 23.11.2015 року

 Адже тут ви зможете ознайомитись з виставкою експонатів про династію Скадовських: генеалогічне дерево (список нащадків), родинний герб, фото Скадовських та копія картини відомого українського живописця XIX сторіччя М.Л. Скадовського, нашого видатного земляка, яка називається «Цар-голод». А оригінал цієї картини знаходиться в Державному історичному музеї м. Москва.

Це одна з кращих картин Скадовського, вінець його пошуків у галузі великої соціальної теми, що вражає яскравістю драматичного виразу.

…У спустошеній напівтемній хаті на дошках напівлежить вмираюча від голоду жінка, біля неї двоє діток, поряд з ними дівчинка. Скадовський змальовує родину, доведену порядками самодержавності тогочасного уряду до злиденного життя. Великим болем, співчуттям до знедолених художник насичує кожен штрих і кожну деталь картини…

Копія картини «Цар-голод» М.Л. Скадовського. Білозерський районний музей ім. Д. Багалія. Фото 23.11.2015 року.

Мені дуже шкода, що це останній відомий, значний твір митця.

Тож у своєму нарисі я більше хочу зупинитися на особистості видатного художника. Адже у листопаді 2016 року виповнюється 170 років від дня народження Миколи Львовича Скадовського.

М.Л. Скадовський – один з ініціаторів і засновників Товариства південно-російських художників. Джерела, з якими я працювала, дали можливість встановити, що ім’я Миколи Скадовського має йти поряд з найвідомішими українськими художниками. Микола Львович цікавий вже тим, що значення митця в історії українського образотворчого мистецтва XIX сторіччя досі по-справжньому не оцінене, його творчість не одержала достатнього висвітлення в мистецтвознавчій літературі. На жаль всі судження про нього базуються лише на кількох відомих роботах: «По Володимирці», «Трактирний оратор», «Полювання його превосходительства». Насправді, за роки творчості художник  створив більше двохсот лише творів живопису, серед яких багато великих жанрових полотен і глибоко реалістичних пейзажів.

Література про Скадовського майже відсутня. В дореволюційному друці його ім’я зустрічається дуже рідко: або у повідомленнях про конкурси, що проводилися різними товариствами, або у скупих рецензіях на виставки Товариства південно-російських художників.

Перша спроба відродити ім’я несправедливо забутого художника, визначити його місце і значення в історії українського мистецтва належить В.А. Афанасьєву (книга «Товариство південно-російських художників»). У 1972 році до 125-річчя від дня народження Скадовського Херсонський краєзнавчий музей відкрив персональну виставку його творів.

Як я вже говорила, Микола Львович народився у містечку Білозерці Херсонського повіту. Адже саме тут у сім’ї багатого поміщика Льва Балтазаровича Скадовського 29 листопада 1846 року і з’явився на світ Микола Львович Скадовський, який згодом став знаменитим художником.

Ця сім’я відрізнялася тим, що поміщики були освічені, любили музику, театр, літературу та інші мистецтва. Мешкали Скадовські у своєму маєтку в Білозерці. В Херсоні вони мали власний будинок, де часто збиралися місцеві любителі мистецтва і літератури. Мені здається, ця атмосфера і визначила інтереси майбутнього художника…

Завдяки старанням батьків Микола Львович навчався в Одесі, Москві, пізніше вступає до Дюссельдорфської академії мистецтв. Пізніше їде до Італії, не припиняючи свої творчі пошуки. З 1876 року художник живе у Білозерці, що надихнуло його на написання картини «Білозерське озеро», яке своєю красою не могло не зачарувати видатного художника. Але перебування вдалині від художнього життя великого міста не могло задовольнити Скадовського і він наприкінці 70-х років оселився в Одесі.

Відомо, що один із його значних творів, велике жанрове полотно «Трактирний оратор» - експонувався на Московській Всеросійській виставці і був придбаний у галерею П. Третьякова. Два роки поспіль (1887-1889) Скадовський влаштовує персональні виставки своїх творів в Херсоні, що пожвавило діяльність місцевого товариства витончених мистецтв, яке виникло у 1875 році.

На протязі багатьох років фундаментально досліджує творчість М.Л. Скадовського Чуприна В.Г. – народний художник України. Саме художник Чуприна В.Г. перший організував персональну виставку М.Л. Скадовського, склав вступ та бібліографію до видання «Выставка произведений Николая Львовича Скадовского (1846-1892)». До 155-річчя від дня народження Скадовського під редакцією В.Г. Чуприни була видана книга «Микола Скадовський».

А у Херсонському художньому музеї ім. О. Шовкуненка експонуються ось такі твори Скадовського: «Обід швачки», «Віолончеліст перед концертом», портрет Скадовського написаний Кузнєцовим та невеликий автопортрет Миколи Львовича.

Хочеться відзначити, що Скадовським були написані і картини, присвячені Півдню України: «Ніч», «Околиці Одеси», «Сутінки», «Пустище», «Буря», «Прибій», «Поблизу Очакова», «Берег Чорного моря», «Прибережні камені» та інші.

Творчість М.Л. Скадовського є  значним явищем в історії українського мистецтва. З картиною «Відкрите полювання» Скадовський брав участь у міжнародній виставці в Мюнхені. Кращі твори майстра ще за його життя були придбані Третьяковською галереєю, знаходяться у Херсонському художньому музеї ім. О. Шовкуненка, в Іркутську, Одесі, інших містах України та  країнах світу.

Ці факти досить красномовно свідчать про помітне місце майстра у художньому житті країни того часу і значну цінність його мистецтва.

                                        

«Віолончеліст перед концертом», 1889,    

                                                                                                                            «Обід швачки», 1889,

                   Херсонський обласний художній музей ім. О. Шовкуненка

«Безпритульні», Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв

При написанні нарису було використано матеріали Білозерського районного музею ім. Д. Багалія, Інтернет-ресурси та матеріали, віднайдені під час пошуково-дослідницької роботи.